Засідання педагогічної ради. Форма проведення: мозковий штурм. Цей метод зараховують до інтерактивних методів роботи з учасниками засідання педагогічної ради
30 березня 2018 року відбулося засідання педагогічної ради з питань:
1. Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках та в позаурочної діяльності.
(Доповідачі: Михайлов М.В., Чорномаз А.В.)
2. Суб’єктність як обов’язкова умова розвитку обдарованої дитини. Аналіз роботи педколективу з обдарованими учнями за 2017 – 2018 н.р.
(Побочій Н.А., Нестерук Л.О., Нагорна О.П.)
3. Про якість організації участі педагогів та учнів в олімпіадах з базових дисциплін у 2017-2018 н.р
4. Про ДПА у 9 класі ( Побочій Н.А.)
Інтерактивна — цікава, інноваційна та нестандартна педрада
Педрада — це орган, який має залучати педагогів до обговорення найважливіших питань побудови освітнього процесу. Однак роками сформовано такий образ педагогічної ради, на якій:
• затверджують плани, зокрема на навчальний рік
• підбивають підсумки роботи за навчальний рік
• приймають рішення про випуск і переведення учнів у наступні класи
• обговорюють поведінку «проблемних» учнів тощо.
Такими є традиційні засідання, що проходять у форматі доповідей та виступів педагогів, заздалегідь узгоджених із керівництвом. Та все ж інтерес звертається до іншої форми проведення педради — нетрадиційної, яка спрямована на розвиток творчих здібностей учителя, провокує дискусію. Для нетрадиційних форм засідання педагогічної ради характерна новизна в трьох аспектах:
• зміст — цікава тема
• комунікація — створення атмосфери, що активізує спільну творчість
• форми — методи, які сприяють прийняттю нових рішень.
Мозковий штурм — інструмент сучасної педагогічної ради
«Сучасна педагогічна рада» — поняття широке і нечітке. Тут можна розуміти інноваційну, інтерактивну, нестандартну форми проведення педради, а чи яку іншу, не менш цікаву. Ми ж зупинимося на методі брейнштормінгу, або мозкового штурму, який дедалі більше входить в освітню практику і є ознакою нетрадиційного підходу керівництва у виборі форм роботи з педагогами
Мозковий штурм — це не просто можливість урізноманітнити педраду. Цей метод може стати найбільш дієвим:
- допомагаючи у прийнятті рішень;
- забезпечуючи всебічне обговорення важливих питань.
Цей метод зараховують до інтерактивних методів роботи з учасниками засідання педагогічної ради
Що таке мозковий штурм? Мозковим штурмом називають метод оперативного вирішення завдання завдяки стимуляції творчого мислення. У традиційному варіанті учасники висловлюють якомога більшу кількість варіантів вирішення, навіть найабсурдніші, з яких потім відбираються найбільш вдалі ідеї для реалізації. Відкривачем методу є Алекс Осборн, який працював рекламним агентом наприкінці 1940-х років. Використання мозкового штурму у своїй роботі він вважав запорукою успіху. Наочним втіленням мозкового штурму є популярна телегра «Що? Де? Коли?», цілком побудована на правилах методу.
Коли це працює? В основі методу мозкового штурму — припущення, що страх висміювання змушує людей відмовчуватися. Це є найважливішою відзнакою методу від інших форм групової активності. Тому технологія проведення мозкового штурму передбачає відсутність критики та зворотного зв’язку. Якщо в людей є страх, що їх ідеї не будуть прийняті, весь процес приречений на невдачу.
П’ять правил мозкового штурму:
- виключення критики — учасники мають не боятися того, що їх будуть оцінювати за ідеї;
- вільна фантазія — вголос висловлюють будь-які ідеї, навіть абсурдні та фантастичні;
- багато ідей — озвучують максимально можливу кількість ідей;
- реєстрація — всі ідеї фіксують;
- аналіз — після групової роботи ідеї таки оцінюють і найвдаліші розроблюють, удосконалюють.