Освітня програма
Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Буртівська гімназія» Обухівського району Київської області на 2024/2025 навчальний рік Структура Освітньої програми гімназії: ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи Розділ 4. Організація корекційно-розвивальної роботи для учнів з особливими освітніми потребами Розділ 5. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ Розділ 6. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 1-4 класів
галузями у 1-4 класах. Навчальні плани
відповідним державним стандартом початкової освіти Розділ 7. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 5-7 класів 7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмо 7.2. Загальний обсяг навчального навантаження і його розподіл за освітніми галузями 7.3. Навчальний план для 5-7-х класів з визначеним переліком предметів та інтегрованих курсів на 2024-2025 н.р. 7.4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом 7.5. Опис форм організації освітнього процесу 7.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів Розділ 8. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 8-9 класів 8.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою 8.2. Загальний обсяг навчального навантаження 8.3. Навчальний план для 8-9 класів на 2024-2025 н.р. 8.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом для 8-9 класів 8.5. Опис форм організації освітнього процесу 8.6. Опис інструментарію оцінювання 8.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти ДОДАТКИ ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2024-2025 навчальний рік
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Освітня програма Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Буртівська гімназія» Обухівського району Київської області (далі – Освітня програма гімназії) розроблена на виконання законів: Закон України «Про освіту» ст.33, Закон України «Про освіту» розділ XІІ Прикінцеві та перехідні положення ст.15, Закон України «Про повну загальну середню освіту» ст.11. Основою для розроблення Освітньої програми гімназії є стандарти освіти відповідного рівня. КЗ КМР «Буртівська гімназія» (далі гімназія) забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової та базової середньої освіти. Гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами центральних органів виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування, положеннями про структурні підрозділи ліцею та власним Статутом.
Мовою освітнього процесу в гімназії є державна мова – українська. Освітня програма гімназії передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти. Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів. Освітня програма гімназії має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про освіту»). Над розробкою програми працювала творча група, у склад якої входили представники всіх учасників освітнього процесу: вчителі, учні, батьки. Мета: Формування і розвиток творчої, життєвокомпетентної особистості, громадянина-патріота, готового до професійного самовизначення й самореалізації в суспільстві, розбудови та захисту України. Завдання:
Очікувані результати:
Принципи: • цілеспрямованості; • демократизації; • інтеграції; • системності; • колегіальності; • превентивності; • технологізації. Враховуючи призначення і місце в освітньому просторі громади, гімназія працює над досягненням таких цілей:
Заклад загальної середньої освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
Опис моделі випускника гімназії Випускник нашого закладу освіти:
Освітній процес у закладі освіти спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності. Засобом реалізації призначення гімназії є її ОСВІТНЯ ПРОГРАМА. Інформація про гімназію Кадровий склад, що забезпечує реалізацію освітніх програм Відповідно до штатного розпису навчальний заклад забезпечений висококваліфікованими кадрами, для яких характерний постійний професійний ріст. У гімназії працює 27 працівників, з них:
Керівник закладу має вищу педагогічну освіту, є громадянином України, вільно володіє українською мовою. Стаж педагогічної роботи – 15 років. 18 педагогічних працівників мають вищу педагогічну освіту, викладають предмети згідно своєї кваліфікації і спеціальності, вільно володіють українською мовою. Усі працівники пройшли медичний огляд із занесенням відповідного запису у медичних книжках. Матеріально-технічна база освітнього закладу: У гімназії функціонують 18 класних кімнат, включаючи 5 навчальних кабінетів: фізичний, географічний, біологічний, кабінет математики, інформатики (12 робочих місць), майстерня (з обробки деревини та металу), їдальня, бібліотека, методичний кабінет, кабінет практичного психолога, спортивний зал, спортивний майданчик, 4 внутрішні туалети. Кожен навчальний кабінет укомплектований партами, стільцями для кожного учня; столами і стільцями для обладнання кожного робочого місця педагогічного працівника в класних кімнатах, навчальних кабінетах; шафами у кожному навчальному кабінеті, класними дошками для кожної класної кімнати. 1-4 класи початкової школи НУШ укомплектовані новими партами і стільцями для учнів, новими шафами, комп’ютерною технікою, дидактичними матеріалами відповідно до вимог НУШ. У гімназії працює кабінет інформатики, комп’ютери знаходяться в локальній мережі та підключені до мережі Internet. Кабінет інформатики відповідає вимогам чинного Санітарного регламенту для закладів середньої освіти до кабінетів інформатики, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року, № 2205 та Положенню про кабінет інформатики – затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 року № 407. Спортивний зал гімназії обладнаний типовим спортивним інвентарем: гімнастичні драбинки, гімнастичний козел та кінь, гімнастичні мати, гімнастичні обручі та палиці, що дає змогу виконувати програму з фізичного виховання, сортивний майданчик – тренажерами. У 2024-2025 н.р. планується відкрити одну групу продовжено дня 0,25 ставки. Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до чинного законодавства гімназія здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами двох ступенів освіти: I ступінь – початкова загальна освіта. Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Навчання в початковій школі відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743). II ступінь – базова загальна освіта. Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання. У 2024-2025 навчальному році освітня програма гімназії розроблена на основі: для 5 – 7 класів
для 8-9 класів
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в гімназії сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа. Буртівська гімназія – заклад різних рівних можливостей для всіх; заклад, у якому навчаються поруч обдаровані діти в тій чи іншій галузі, «звичайні» та діти з особливими освітніми потребами; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись у закладі освіти, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу освіти з метою, яку колектив поставив перед собою. Заклад освіти працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:
Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника освітнього процесу, турботливого і відповідального за його результати. Заклад освіти допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін.
Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну. Режим роботи гімназії регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205, листа МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій», Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні». Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах становить 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин. В умовах воєнного стану навчальний заклад працюватиме за очною формою навчання в п’ятиденному режимі з тривалістю уроків у 1 класі – 35 хвилин, в 2 - 9 класах - 40 хвилин. Як передбачено статтею 17 п.5 Закону України «Про загальну середню освіту», оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової загальної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством. У 2024/2025 навчальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (інтегрована контрольна робота з української мови та літературного читання ) та математики. Державну підсумкову атестацію для учнів, які здобули базову загальну середню освіту передбачається провести у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики та предмету за вибором навчального закладу за завданнями, розробленими закладом освіти. Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979, форма та терміни проведення державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України і затверджується додатково. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України Для належної організації освітнього процесу в максимально комфортних для всіх його учасників умовах, зважаючи на обставини, у яких заклади освіти України розпочинають 2024/2025 навчальний рік, педагогічним працівникам навчального закладу рекомендуємо скористатися порадами фахівців з психологічної підтримки, наведеними в розділі 2 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2024/2025 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів. Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 2 вересня святом – День знань. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою відповідно до орієнтовної структури 2024-2025 навчального року: І семестр - з 2 вересня по 29 грудня 2024 року ІІ семестр - з 13 січня по 31 травня 2025 року Упродовж навчального року для учнів орієнтовно проводяться канікули: осінні з 28 жовтня по 03 листопада 2024 року зимові з 30 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року весняні з 24 березня по 30 березня 2025 року Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Так, як найпростіше укриття дозволяє вміщати всіх учнів, навчальні заняття будуть організовані за очною формою навчання. У 2024/2025 навчальному році буде запроваджено гнучку структуру навчального року – передбачено можливість змінювати терміни канікул, початку і завершення семестрів з урахуванням воєнного стану в країні, безпеки учасників освітнього процес. Останній дзвоник: 30 травня 2025 р. Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367. Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється відповідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021р. №268 «Зміни до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019. Загальний обсяг навчального навантаження Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3360 годин/навчальний рік: для 1-го класу – 22 годин/тиждень, 770 годин/навчальний рік; для 2-го класу – 24 годин/тиждень, 840 годин/навчальний рік; для 3-го класу – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік; для 4-го класу – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5617,5 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік; для 6-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік; для 7-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік; для 8-го класу – 1120 годин/навчальний рік; для 9-го класу – 1190 годин/навчальний рік.
Основним документом, що регулює освітній процес у гімназії є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти гімназія працює за навчальними планами класів з українською мовою навчання. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, у якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової (у 5 -7 класах рішенням педагогічної ради, протокол № 7 від 30 серпня 2024 року інваріантну складову робочого навчального плану підсилено по 0,5 години з англійської мови, у 8-9 класах у навчальний план введено індивідуальні заняття з української мови, які проводяться для окремих учнів чи груп учнів, що дають змогу підготуватися до здачі ДПА: 8 клас- 0,5 години, 9 клас – 1 година). Облік занять проводиться в основному журналі із зазначенням складу групи, яка відвідує заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться. Освітні програми, реалізовані у гімназії, спрямовані на:
Освітня програма гімназії та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті гімназії. Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта у КЗ КМР «Буртівська гімназія» може бути організована за такими формами:
Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітного процесу має на меті:
Вчителі гімназії мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. Вчителями гімназії створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше. Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи Відповідно до Положення про дистанційне навчання (наказ МОН України № 466 від 25.04.2013) та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо. Дистанційне навчання у гімназії здійснюється через такі форми:
Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші. З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу. Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм / Фейсбук / Інстаграм). Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти. Педагоги ліцею для проведення онлайн-занять широко використовують безкоштовний сервіс Google Classroom та безкоштовну, практикують уроки через Zoom та Google Meet. Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:
Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо). Педагогами, які працюють у 4 та 9 класах, здійснюється розроблення доступної та практичної системи підготовки учнів 4-го та 9-го класів до державної підсумкової атестації з використанням інтернет-технологій, індивідуальних консультацій. Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.). Під час правового режиму воєнного стану розклад і тривалість навчальних занять у синхронному режимі регулюється відповідно до Санітарного регламенту МОЗ для шкіл із змінами, внесеними Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371:
1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин; 3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин; 5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин; 7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин; Адміністрація гімназії в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителямивеб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку. Розділ 4. Організація корекційно-розвивальної роботи для учнів з особливими освітніми потребами Для осіб з особливими освітніми потребами в ліцеї створені умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Інклюзивне навчання у закладі організується відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 15.08.2011 та Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України № 609 від 08.06.2018). Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України заклад забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою в ліцеї створена система роботи з даною категорією дітей, яка спрямована на:
Навчальний заклад надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов. Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини. Розділ 5. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у КЗ КМР «Буртівська гімназія», ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї є регулятором освітнього процесу освітнього закладу. Її завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.
Розділ 6. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 1-4 класів Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня КЗ КМР «Буртівський ліцей» розроблено відповідно до закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688; від 30.09.2020ро. №898), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743). Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
за даною освітньою програмою
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років відповідно до Закону України «Про освіту». Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу 22 години на тиждень (770 годин/навч. рік); 2 клас – 24 години на тиждень (840 годин/ навч.рік); 3 і 4 класи – по 25 годин на тиждень (875 годин/навч.рік). Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Навчальний план КЗ КМР «Буртівська гімназія» розроблено відповідно до Типових освітніх програм, планової мережі закладу освіти на 2024/2025 навчальний рік, рішення педагогічної ради від 30.08.2024 року протокол №7, кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Зокрема,
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Відповідно до мови навчання у ліцеї у 1-4 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. На основі освітньої програми в ліцеї складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості закладу освіти, кадровий потенціал та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей. За потреби ліцей відповідно до Пложення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня. За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року. У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 6.4. Опис інструментарію оцінюванняОсвітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять моніторинг якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти. Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних здійснюється під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути:
З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять. За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, оцінка визначається як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці. У закладі використовується вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання: оцінювальне судження - вербальна оцінка, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівнева оцінка. Вербальну і рівневу оцінки педагоги можуть виражати як усно, так і письмово. Процес навчання та його результати характеризуються доброзичливими, лаконічними, чіткими, об’єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Таким чином оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень. Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – вербальною або рівневою оцінкою (за вибором закладу та на підставі рішення педагогічної ради). Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО (Додаток 1 до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти):
Формувальне оцінювання Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно відповідно до алгоритму, зазначеного у методичних рекомендаціях. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи. Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв’язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов’язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами виконання яких можна отримати об’єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов’язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом. Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі визначається з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату. Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/ конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів. Завдання діагностувальних робіт добираються таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання. Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять. Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/інтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому пропонуємо враховувати навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/ інтегрованого курсу, блок обов’язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оскільки тематична діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів реалізації навчальної діяльності, то для формулювання оцінювального судження рекомендуємо характеристику результату навчання співвідносити з орієнтовними рамками оцінювання з урахуванням видів діяльності, водночас рівня результату навчання учня не визначати. До прикладу: списування виконано, у цілому, правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок. Усно учитель може деталізувати характеристику роботи та коротко зорієнтувати учня або визначити разом з ним перспективу подальшої навчальної діяльності. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, та повідомляти учням та їхнім батькам. Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи. Підсумкове оцінювання Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» здійснюється шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату. Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів. Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводиться державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік. У свідоцтві досягнень учня надається розгорнута характеристика результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року.
визначених відповідним державним стандартом початкової освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Освітня програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень; та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Розділ 7. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 5-7 класів Організація освітньої діяльності в 5-7 класах КЗ КМР «Буртівська гімназія» у 2024-2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988 Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Базова середня освіта : перший цикл – адаптаційний ( 5 – 6 класи ), другий – базове предметне навчання ( 7 -9 класи ). Особлива увага приділяється вивченню державної мови. На цьому рівні потрібно закласти свідоме самовизначення учня як особистості, члена сім`ї, нації і суспільства , здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. На першому етапі пробудити і підтримати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства , здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання здебільшого предметне. Після закінчення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності. Освітня програма КЗ КМР «Буртівська гімназія» для 5 – 7 класів створена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти». 7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до КЗ КМР «Буртівська гімназія» як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти учня / учениці). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. 7.2. Загальний обсяг навчального навантаження і його розподіл за освітніми галузями
7.3. Навчальний план для 5-7-х класу на 2024-2025 н.р. (Додаток 2) 7.4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом Модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, освітній заклад під час формування переліку даних програм враховув низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей. Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги гімназії ставили акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма гімназії є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі гімназії охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Педагоги гімназії здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року), схвалені на педагогічній раді ліцею від 31.03.2023 року, протокол №3.
На педагогічній раді освітнього закладу від 30.08.2024 року, протокол №7, схвалено до використання навчальні програми, розроблені на основі модельних з наступних предметів: Навчальні програми з предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво», складені на основі модельної програми «Мистецтво. 5-7 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л. М., Просіна О. В.) з розподілом годин – музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год. Оцінки семестрові та річні виводяться за курс на основі оцінок з даних предметів. На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. 7.5. Опис форм організації освітнього процесу Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей. За потреби освітній заклад відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня. За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року. 7.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів У 2024/2025 навчальному році здійснюється відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. Ці рекомендації розроблені для учнів 5 – 9 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. У нових рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти. Також у рекомендаціях описані основні функції оцінювання: формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу); констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання); діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень); коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес); орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток); мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє); виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку). Відповідно до рекомендацій, основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація. Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. Відповідно до рішення педагогічної ради від 30.08.2024 року (протокол №7), з метою моніторингу за освітньою траєкторією кожного учня та для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти складено алгоритм оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу:
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання Здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Цей вид оцінювання, окрім бального, може здійснюватися у формі У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі, тобто у 5 класах закладів загальної середньої освіти, за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (лист МОН №4.5/2303-21 від 06.08.2021р.): самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Поточне оцінювання Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер. Підсумкове оцінювання Воно складається з таких видів оцінювання:
Підсумкове оцінювання результатів навчання заповнюють у класному журналі в окремих колонках без зазначення дати. Якщо рівень результатів навчання школяра неможливо визначити, у класному журналі та Свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)». Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагоги впроваджуватимуть поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. Зворотний зв’язок для учнів має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Вчителям акцентуватимуть увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу. Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів вчителі керуватимуться такими категоріями критеріїв:
Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Отже, для учнів 5-7 класів буде здійснюватися підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання за 12-бальною шкалою оцінювання у І та ІІ семестрі (крім адаптаційного періоду у 5 класі) та при виставленні річного оцінювання. У кінці навчального року оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти
Розділ 8. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 8-9 класів Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Освітня програма гімназії для 8-9 класів (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 ВІД 07.08.2013 року, №143 від 26.02.2020 року), наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (для 5-9 класів), (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698). Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. 8.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до КЗ КМР «Буртівська гімназія» як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня базової загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня / учениці) і завершили навчання у 5 класі, отримавши свідоцтво досягнень. 8.2. Загальний обсяг навчального навантаження Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів гімназії складає 2310 годин/навчальний рік: для 8-го класу – 1120 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1190 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження у базовій школі, його розподіл між освітніми галузями у 8-9 класах відображено у навчальному плані 8.3. Навчальний план для 8-9 класів на 2024-2025 н.р. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Навчальний план для ІІ ступеня містить:
Педагогічною радою визначено перелік навчальних предметів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми гімназії. Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти. Інваріантна складова навчального плану для 8-9 класів складена відповідно до Типової освітньої програми і визначає її загальнодержавний компонент, який забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, у якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Тому в навчальний план введено індивідуальні заняття з української мови. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. 8.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та індивідуальних занять, визначеним навчальним планом для 8-9 класів
8.5. Опис форм організації освітнього процесу Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав освітній заклад. За потреби гімназія відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальну форму здобуття освіти (зокрема, сімейну (домашню), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня. У разі потреби у закладі освіти організовується освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття освіти».
8.6. Опис інструментарію оцінюванняОцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації у 9 класі. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів 8-9 класів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів здійснюється у наступних формах: усна, письмова (графічна), цифрова, практична. 8.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Додаток 1 до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2024-2025 навчальний рік Типовий навчальний план для початкової школи (1-2 класи) з навчанням українською мовою складений на основі типової навчальної програми (автор О.Я.Савченко)
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. Типовий навчальний план для початкової школи (3-4 класи) з навчанням українською мовою, складений на основі типової навчальної програми (автор Р.Б.Шиян)
* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета «Я досліджую світ»: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 ** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» *** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються Додаток 2 до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2024-2025 навчальний рік Типовий навчальний план для учнів 5 - 7 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
Додаток 3 до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2024-2025 навчальний рік Навчальний план для учнів 8-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». ** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються. *** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». |
Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Освітня програма гімназії 2024-2025 нр
Дата: 14 жовтня 2023 о 13:47, Оновлено 13 вересня о 07:20
Автор:
Побочій Н. А.
Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.