Засідання педагогічної ради. Форма проведення: мозковий штурм. Цей метод зараховують до інтерактивних методів роботи з учасниками засідання педагогічної ради

Інтерактивна — цікава, інноваційна та нестандартна педрада 
Педрада — це орган, який має залучати педагогів до обговорення найважливіших питань побудови освітнього процесу. Однак роками сформовано такий образ педагогічної ради, на якій: 
•    затверджують плани, зокрема на навчальний рік
•    підбивають підсумки роботи за навчальний рік 
•    приймають рішення про випуск і переведення учнів у наступні класи
•    обговорюють поведінку «проблемних» учнів тощо. 
Такими є традиційні засідання, що проходять у форматі доповідей та виступів педагогів, заздалегідь узгоджених із керівництвом. Та все ж інтерес звертається до іншої форми проведення педради — нетрадиційної, яка спрямована на розвиток творчих здібностей учителя, провокує дискусію. Для нетрадиційних форм засідання педагогічної ради характерна новизна в трьох аспектах:
•    зміст — цікава тема
•    комунікація — створення атмосфери, що активізує спільну творчість
•    форми — методи, які сприяють прийняттю нових рішень.

Мозковий штурм — інструмент сучасної педагогічної ради

 «Сучасна педагогічна рада» — поняття широке і нечітке. Тут можна розуміти інноваційну, інтерактивну, нестандартну форми проведення педради, а чи яку іншу, не менш цікаву. Ми ж зупинимося на методі брейнштормінгу, або мозкового штурму, який дедалі більше входить в освітню практику і є ознакою нетрадиційного підходу керівництва у виборі форм роботи з педагогами

Мозковий штурм — це не просто можливість урізноманітнити педраду. Цей метод може стати найбільш дієвим:

• допомагаючи у прийнятті рішень;
• забезпечуючи всебічне обговорення важливих питань.

 Цей метод зараховують до інтерактивних методів роботи з учасниками засідання педагогічної ради

Що таке мозковий штурм? Мозковим штурмом називають метод оперативного вирішення завдання завдяки стимуляції творчого мислення. У традиційному варіанті учасники висловлюють якомога більшу кількість варіантів вирішення, навіть найабсурдніші, з яких потім відбираються найбільш вдалі ідеї для реалізації. Відкривачем методу є Алекс Осборн, який працював рекламним агентом наприкінці 1940-х років. Використання мозкового штурму у своїй роботі він вважав запорукою успіху. Наочним втіленням мозкового штурму є популярна телегра «Що? Де? Коли?», цілком побудована на правилах методу.

Коли це працює? В основі методу мозкового штурму — припущення, що страх висміювання змушує людей відмовчуватися. Це є найважливішою відзнакою методу від інших форм групової активності. Тому технологія проведення мозкового штурму передбачає відсутність критики та зворотного зв’язку. Якщо в людей є страх, що їх ідеї не будуть прийняті, весь процес приречений на невдачу.

П’ять правил мозкового штурму:

• виключення критики — учасники мають не боятися того, що їх будуть оцінювати за ідеї;
• вільна фантазія — вголос висловлюють будь-які ідеї, навіть абсурдні та фантастичні;
• багато ідей — озвучують максимально можливу кількість ідей;
• реєстрація — всі ідеї фіксують;
• аналіз — після групової роботи ідеї таки оцінюють і найвдаліші розроблюють, удосконалюють.