Новини проекту
Новий навчальний рік!
Спільноті адміністраторів сайтів шкіл та ліцеїв!
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам сайт?
Всього 24 людини

Зустріч поколінь

Дата: 21 листопада о 15:42, Оновлено 21 листопада о 15:46
48 переглядів

Зустріч поколінь: гімназисти поспілкувалися з найстаршою мешканкою села – свідкинею Голодомору 1932–1933 років. Учні 3 і 8 класів Буртівської гімназії, педагоги Наталія Побочій та Ольга Босенко мали зворушливу й водночас болючу зустріч із найстаршою мешканкою села, яка пережила Голодомор 1932–1933 років, – Вірою Кукобою, 1929 р.н. Діти принесли їй хліб – символ життя, праці та пам’яті. Жінка трепетно взяла окраєць у натруджені руки, довго тримала його біля серця й тихо поцілувала, немов найдорожчу реліквію. Віра Карпівна розповіла школярам про страшні та жахливі картини голоду, які навіки закарбувалися в її пам’яті: про те, як вимирали цілі родини, як сусіди втрачали дітей, як її власна сім’я боролася за кожну крихту. Такі зустрічі вчать берегти історичну пам’ять і передавати її наступним поколінням, щоб подібна трагедія ніколи більше не повторилася.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.