Схвалено

педагогічною радою

КЗ КМР «Буртівська гімназія»

протокол від 31.08. 2023 №5

Затверджено

Директор КЗ КМР «Буртівська гімназія» _____________Л.О.Нестерук

31.08.2023

Освітня програма

Комунального закладу Кагарлицької міської ради

«Буртівська гімназія»

Обухівського району Київської області

на 2023/2024 навчальний рік

Структура Освітньої програми ліцею:

ВСТУП

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Рівні освіти
2. Особливості організації освітнього процесу
3. Навчальний план та його обґрунтування

Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу

та застосовування в ньому педагогічних технологій

Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах

дистанційної роботи

Розділ 4. Організація корекційно-розвивальної роботи

для учнів з особливими освітніми потребами

Розділ 5. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 6. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 1-4 класів

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою
2. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл між освітніми

галузями у 1-4 класах. Навчальні плани

1. Форми організації освітнього процесу
2. Опис інструментарію оцінювання
3. Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти, визначених

відповідним державним стандартом початкової освіти

Розділ 7. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 5-6 класів

7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмо

7.2. Загальний обсяг навчального навантаження і його розподіл за освітніми галузями

7.3. Навчальний план для 5-х класів з визначеним переліком предметів та інтегрованих

курсів на 2022-2023 н.р.

7.4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з

переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом

7.5. Опис форм організації освітнього процесу

7.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів

Розділ 8. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 7-9 класів

8.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

8.2. Загальний обсяг навчального навантаження

8.3. Навчальний план для 7-9 класів на 2023-2024 н.р.

8.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих

курсів, визначеним навчальним планом для 7-9 класів

8.5. Опис форм організації освітнього процесу

8.6. Опис інструментарію оцінювання

8.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

ДОДАТКИ ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2023-2024 навчальний рік

Додаток 1

Навчальний план для 1- 4 класів

Додаток 2

Навчальний план для 5-6 класів

Додаток 3

Навчальний план для 7- 9 класів

ВСТУП

Освітня програма Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Буртівська гімназія» Обухівського району Київської області (далі – Освітня програма гімназії) розроблена на виконання законів: Закон України «Про освіту» ст.33, Закон України «Про освіту» розділ XІІ Прикінцеві та перехідні положення ст.15, Закон України «Про повну загальну середню освіту» ст.11. Основою для розроблення Освітньої програми гімназії є стандарти освіти відповідного рівня.

КЗ КМР «Буртівська гімназія» (далі гімназія) забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової та базової середньої освіти.

Гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами центральних органів виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування, положеннями про структурні підрозділи ліцею та власним Статутом.

Мовою освітнього процесу в ліцеї є державна мова – українська.

Освітня програма гімназії передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Освітня програма гімназії має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про освіту»).

Над розробкою програми працювала творча група, у склад якої входили представники всіх учасників освітнього процесу: вчителі, учні, батьки.

Мета. Формування і розвиток творчої, життєвокомпетентної особистості, громадянина-патріота, готового до професійного самовизначення й самореалізації в суспільстві, розбудови та захисту України.

Завдання:

виховання громадянина України;
формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

Очікувані результати:

Сформується життєво компетентний творчий, конкурентоспроможний випускник, громадянин-патріот України здатний до професійного самовизначення, самореалізації в суспільстві.
Забезпечиться рівний доступ дітей та учнівської молоді до здобуття якісної базової середньої освіти.
Створяться умови для розвитку творчого потенціалу усіх учасників освітнього процесу.
Підвищиться якість надання освітніх послуг та ефективність використання освітніх ресурсів.
Зросте позитивний імідж загальноосвітнього навчального закладу освіти.

Принципи:

• цілеспрямованості;

• демократизації;

• інтеграції;

• системності;

• колегіальності;

• превентивності;

• технологізації.

Враховуючи призначення і місце в освітньому просторі громади, гімназія працює над досягненням таких цілей:

забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової та базової загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелектуальне, фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Заклад загальної середньої освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання державних стандартів освіти;
дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
дотримання фінансової дисципліни.

Опис моделі випускника гімназії

Випускник нашого закладу освіти:

особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у закладі освіти спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності.

Засобом реалізації призначення ліцею є його ОСВІТНЯ ПРОГРАМА.

Інформація про гімназію

Кадровий склад, що забезпечує реалізацію освітніх програм

Відповідно до штатного розпису навчальний заклад забезпечений висококваліфікованими кадрами, для яких характерний постійний професійний ріст. У гімназії працює 28 працівників, з них:

19 учителів (з них 1- педагог-організатор, 1- практичний психолог, 1 - соціальний педагог
1 асистент учителя
8 технічних працівників

Керівник закладу має вищу педагогічну освіту, є громадянином України, вільно володіє українською мовою. Стаж педагогічної роботи – 15 років.

20 педагогічних працівників мають вищу педагогічну освіту, викладають предмети згідно своєї кваліфікації і спеціальності, вільно володіють українською мовою. Усі працівники пройшли медичний огляд із занесенням відповідного запису у медичних книжках.

Матеріально-технічна база ліцею

У гімназії функціонують 18 класних кімнат, включаючи 5 навчальних кабінетів: фізичний, географічний, біологічний, кабінет математики, інформатики (12 робочих місць), майстерня (з обробки деревини та металу), їдальня, бібліотека, методичний кабінет, кабінет практичного психолога, спортивний зал, спортивний майданчик, 4 внутрішні туалети.

Кожен навчальний кабінет укомплектований партами, стільцями для кожного учня; столами і стільцями для обладнання кожного робочого місця педагогічного працівника в класних кімнатах, навчальних кабінетах; шафами у кожному навчальному кабінеті, класними дошками для кожної класної кімнати.

1-4 класи початкової школи НУШ укомплектовані новими партами і стільцями для учнів, новими шафами, комп’ютерною технікою, дидактичними матеріалами відповідно до вимог НУШ.

У гімназії працює кабінет інформатики, комп’ютери знаходяться в локальній мережі та підключені до мережі Internet.

Кабінет інформатики відповідає вимогам чинного Санітарного регламенту для закладів середньої освіти до кабінетів інформатики, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року, № 2205 та Положенню про кабінет інформатики – затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 року № 407.

Спортивний зал ліцею обладнаний типовим спортивним інвентарем: гімнастичні драбинки, гімнастичний козел та кінь, гімнастичні мати, гімнастичні обручі та палиці, що дає змогу виконувати програму з фізичного виховання, сортивний майданчик – тренажерами.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Рівні освіти

Відповідно до чинного законодавства гімназія здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова загальна освіта.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Навчання в початковій школі відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

II ступінь – базова загальна освіта.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання.

У 2023-2024 навчальному році освітня програма гімназії розроблена на основі:

для 5 – 6 класів

Державного стандарту базової середньої освіти (2020),
Типових освітніх програм (наказ МОН від 19.02.2021 № 235)

для 7-9 класів

Державного стандарту 2 базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698).

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в гімназії сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Буртівська гімназія – заклад різних рівних можливостей для всіх; заклад, у якому навчаються поруч обдаровані діти в тій чи іншій галузі, «звичайні» та діти з особливими освітніми потребами; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись у закладі освіти, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу освіти з метою, яку колектив поставив перед собою. Заклад освіти працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

повага до особистості;
доброзичливість і позитивне ставлення;
довіра у відносинах;
діалог – взаємодія – взаємоповага;
розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього,
горизонтальність зв’язків);
принципи соціального партнерства (рівність сторін, прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника освітнього процесу, турботливого і відповідального за

його результати.

Заклад освіти допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін.

Особливості організації освітнього процесу

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну.

Режим роботи ліцею регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205, листа МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій», Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах становить 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин.

Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня

святом – День знань.

Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою відповідно до орієнтовної структури 2023-2024 навчального року:

• перший семестр – з 1 вересня по 22 грудня 2023 року,

• другий семестр – з 08 січня по 31 травня 2024 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули, тривалістю не менше 30 календарних днів відповідно до п.4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту.

Орієнтовні терміни канікул у 2023-2024 навчальному році:

• осінні – з 23 жовтня по 29 жовтня 2023 року,

• зимові – з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року,

• весняні – з 25 березня по 31 березня 2024 року.

Останній дзвоник: 31 травня 2024 р.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації у закладі загальної середньої освіти І і ІІ ступенів. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначаються відповідним наказом Міністерства освіти і науки України.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.

Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється відповідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021р. №268 «Зміни до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3360 годин/навчальний рік:

для 1-го класу – 22 годин/тиждень, 770 годин/навчальний рік;

для 2-го класу – 24 годин/тиждень, 840 годин/навчальний рік;

для 3-го класу – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік;

для 4-го класу – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5617,5 годин/навчальний рік:

для 5-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік;

для 6-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік;

для 7-го класу – 1120 годин/навчальний рік;

для 8-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік;

для 9-го класу – 1190 годин/навчальний рік.

1. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітній процес у гімназії є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти гімназія працює за навчальними планами класів з українською мовою навчання. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, у якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Тому в навчальний план введено індивідуальні заняття з української мови та математики, які проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Облік занять проводиться в основному журналі із зазначенням складу групи, яка відвідує заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.

Освітні програми, реалізовані у гімназії, спрямовані на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;
виховання працьовитості, любові до природи;
розвиток в учнів національної самосвідомості;
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Освітня програма гімназії та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті ліцею.

Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу

та застосовування в ньому педагогічних технологій

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта у КЗ КМР «Буртівська гімназія» може бути організована за такими формами:

інституційна (очна, дистанційна);
індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня).

Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:

Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 536 від 23.04.2019 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від 12.01.2016 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:

технологія критичного мислення;
технологія проєктного навчання;
технологія особистісно-орієнтованого навчання;
технологія модульно-блочного навчання;
ігрові технології навчання;
інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітного процесу має на меті:

розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;
надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;
організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Вчителі гімназії мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Вчителями гімназії створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах

дистанційної роботи

Відповідно до Положення про дистанційне навчання (наказ МОН України № 466 від 25.04.2013) та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.

Дистанційне навчання у ліцеї здійснюється через такі форми:

самостійна робота;
навчальні заняття;
контрольні роботи.

Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.

З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.

Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм / Фейсбук / Інстаграм).

Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.

Педагоги ліцею для проведення онлайн-занять широко використовують безкоштовний сервіс Google Classroom та безкоштовну, практикують уроки через Zoom та Google Meet.

Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:

https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;
https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;
https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;
Google-документи; Google-диск та ін.

Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо).

Педагогами, які працюють у 4 та 9 класах, здійснюється розроблення доступної та практичної системи підготовки учнів 4-го та 9-го класів до державної підсумкової атестації з використанням інтернет-технологій, індивідуальних консультацій.

Учням 11-го класу надається сприяння щодо підготовки до зовнішнього незалежного оціннювання через індивідуальні консультації, самостійну підготовку на веб-ресурсах Українського центру оцінювання якості освіти, Київського регіонального центру оцінювання якості освіти, платформах Promethеus, EdEra та ін.

Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.).

Під час правового режиму воєнного стану розклад і тривалість навчальних занять у синхронному режимі регулюється відповідно до Санітарного регламенту МОЗ для шкіл із змінами, внесеними Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371:

Для учнів, які перебуваючи за кордоном здобувають освіту у другу зміну, початок занять повинен бути не пізніше 16:00 години.
В умовах воєнного стану, для учнів 1-4 класів, які здобувають освіту перебуваючи за кордоном, допускається організація дистанційної форми навчання у другу зміну.
В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;

3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;

5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;

7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин;

Адміністрація гімназії в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителямивеб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.

Розділ 4. Організація корекційно-розвивальної роботи

для учнів з особливими освітніми потребами

Для осіб з особливими освітніми потребами в ліцеї створені умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання у закладі організується відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 15.08.2011 та Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України № 609 від 08.06.2018).

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України заклад забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою в ліцеї створена система роботи з даною категорією дітей, яка спрямована на:

виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;
організацію просвітницької роботи з батьками дітей з особливими потребами;
допомогу дітям і батькам у захисті їх прав та інтересів.

Навчальний заклад надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

Розділ 5. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у КЗ КМР «Буртівська гімназія», ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї є регулятором освітнього процесу освітнього закладу. Її завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.

Розділ 6.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 1-4 класів

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня КЗ КМР «Буртівський ліцей» розроблено відповідно до закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688; від 30.09.2020ро. №898), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання

за даною освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років відповідно до Закону України «Про освіту». Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл

між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу 22 години на тиждень (770 годин/навч. рік); 2 клас – 24 години на тиждень (840 годин/ навч.рік); 3 і 4 класи – по 25 годин на тиждень (875 годин/навч.рік). Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Навчальний план КЗ КМР «Буртівська гімназія» розроблено відповідно до Типових освітніх програм, планової мережі закладу освіти на 2023/2024 навчальний рік, рішення педагогічної ради від 31.08.2023 року протокол №5, кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Зокрема,

для 1 класу – за Типовою освітньою програмою для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
для 2 класу – за Типовою освітньою програмою, складеною під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженою наказом МОН від 12.08.2022 № 743-22).
для 3-4 класів - Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Шияна Р. Б., затвердженою наказом МОН від 12.08.2022 № 743-22).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до мови навчання у ліцеї у 1-4 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.

На основі освітньої програми в ліцеї складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості закладу освіти, кадровий потенціал та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

1. Форми організації освітнього процесу

Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей.

За потреби ліцей відповідно до Пложення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року.

У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

дослідницькі,
інформаційні,
мистецькі проекти,
сюжетно-рольові ігри,
інсценізації,
моделювання,
ситуаційні вправи,
екскурсії,
дитяче волонтерство,

різні типи уроку,
екскурсії,
віртуальні подорожі,
спектаклі,

квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

6.4. Опис інструментарію оцінювання

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять моніторинг якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

1. Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти,

визначених відповідним державним стандартом початкової освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 7.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 5-6 класів

Організація освітньої діяльності в 5-6 класах КЗ КМР «Буртівська гімназія» у 2023-2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988 Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.

Метою повної загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про освіту» є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Освітня програма КЗ КМР «Буртівська гімназія» для 5 – 6 класів створена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до КЗ КМР «Буртівська гімназія» як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти учня / учениці).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

7.2. Загальний обсяг навчального навантаження

і його розподіл за освітніми галузями

Назва освітньої галузі	Навчальне навантажен ня	5 клас
Мовно-літературна	На тиждень	11,5
Мовно-літературна	На рік	402,5
Математична	На тиждень	5
Математична	На рік	175
Природнича	На тиждень	2
Природнича	На рік	70
Соціальна і здоров’язбережувальна	На тиждень	1,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	На рік	52,5
Громадянська та історична	На тиждень	1
Громадянська та історична	На рік	35
Технологічна	На тиждень	2
Технологічна	На рік	70
Інформатична	На тиждень	1,5
Інформатична	На рік	52,5
Мистецька	На тиждень	2
Мистецька	На рік	70
Фізична культура	На тиждень	3
Фізична культура	На рік	105
Усього	На тиждень	29,5
Усього	На рік	1032,5
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	На тиждень
	На рік	70
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	29,5
	На рік	1032,5
Гранично допустиме навантаження учнів (без фізичної культури)	На тиждень	28
	На рік	980

Назва освітньої галузі	Навчальне навантажен ня	6 клас
Мовно-літературна	На тиждень	11,5
Мовно-літературна	На рік	402,5
Математична	На тиждень	5
Математична	На рік	175
Природнича	На тиждень	2
Природнича	На рік	70
Соціальна і здоров’язбережувальна	На тиждень	1,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	На рік	52,5
Громадянська та історична	На тиждень	2
Громадянська та історична	На рік	70
Технологічна	На тиждень	2
Технологічна	На рік	70
Інформатична	На тиждень	1,5
Інформатична	На рік	52,5
Мистецька	На тиждень	2
Мистецька	На рік	70
Фізична культура	На тиждень	3
Фізична культура	На рік	105
Усього	На тиждень	32,5
Усього	На рік	1137,5
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	На тиждень
	На рік	70
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	32,5
	На рік	1137,5
Гранично допустиме навантаження учнів (без фізичної культури)	На тиждень	31
	На рік	980

7.3. Навчальний план для 5-6-х класу на 2023-2024 н.р.

(Додаток 2)

7.4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з

переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом

Модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, освітній заклад під час формування переліку даних програм враховув низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей.

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги гімназії ставили акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма гімназії є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі гімназії охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.

Педагоги гімназії здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року), схвалені на педагогічній раді ліцею від 31.03.2023 року, протокол №3.

Освітня галузь	Модельна навчальна програма
Освітня галузь	назва	автор (и)
*Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури )*	«Українська мова 5-6» клас для закладів загальної середньої освіти «Українська література 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти Зарубіжна література 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти	Заболотний О.В., Заболотний В.В. та інші Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В. та інші.
*Мовно-літературна (іншомовна освіта)*	«Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Редько В. Г., Шаленко О. П. та ін.
*Математична*	«Математика 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти	Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.
*Природнича*	«Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
*Громадянська та історична освіта*	«Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.
*Соціальна та здоров’язбережна*	«Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.
*Технологічна*	«Технології 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
*Інформатична*	«Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Морзе Н.В., Барна О.В.
*Мистецька*	«Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год)	Масол Л. М., Просіна О. В.
*Фізична культура*	«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші
*Етика і курси морального спрямування*	«Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.

На педагогічній раді ліцею від 31.08.2023 року, протокол №5, схвалено до використання навчальні програми, розроблені на основі модельних з наступних предметів:

Навчальні програми з предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво», складені на основі модельної програми «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л. М., Просіна О. В.) з розподілом годин – музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год. Оцінки семестрові та річні виводяться за курс на основі оцінок з даних предметів.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

7.5. Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

За потреби ліцей відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

7.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Відповідно до рішення педагогічної ради від 31.08.2023 року (протокол №5), з метою моніторингу за освітньою траєкторією кожного учня та для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти складено алгоритм оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів:

визначено адаптаційний період: 01.09. – 31.10.2023 р. (2 місяці), упродовж якого поточне та тематичне оцінювання не здійснюється;
у першому семестрі 5-го класу крім поточного формувального оцінювання (оцінювання для навчання) буде використовуватись підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів, які здійснюватимуться за 12-бальною шкалою. Одночасно оцінювання супроводжуватиметься вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі);
річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться;
якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання

Здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Цей вид оцінювання, окрім бального, може здійснюватися у формі

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі, тобто у 5 класах закладів загальної середньої освіти, за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (лист МОН №4.5/2303-21 від 06.08.2021р.): самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Поточне оцінювання

Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер.

Підсумкове оцінювання

Воно складається з таких видів оцінювання:

Тематичне оцінювання. Залежно від специфіки навчального предмета воно здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без них. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання. Його мета – перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу та підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих упродовж відповідного навчального періоду. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених Держстандартом, та відображається у класному журналі та Свідоцтві досягнень. Залежно від специфіки навчального предмета семестровий контроль може бути комплексним і проводитись у формі тестування тощо. Завдання для його проведення розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів та охоплюють найбільш актуальні розділи й теми навчальної програми. Педагог має право змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, але у цьому випадку слід попередити про це учнів на початку семестру.
Річне оцінювання. Здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Підсумкове оцінювання результатів навчання заповнюють у класному журналі в окремих колонках без зазначення дати. Якщо рівень результатів навчання школяра неможливо визначити, у класному журналі та Свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Педагоги впроваджуватимуть поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Зворотний зв’язок для учнів має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Вчителям акцентуватимуть увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально.

Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів вчителі керуватимуться такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Отже, для учнів 5 класу буде здійснюватися підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання за за 12- бальною шкалою оцінювання у І та ІІ семестрі (крім адаптаційного періоду) та при виставленні річного оцінювання.

У кінці навчального року оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Розділ 8.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 7-9 класів

Освітня програма гімназії для 7-9 класів (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 ВІД 07.08.2013 року, №143 від 26.02.2020 року), наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (для 5-9 класів), (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698).

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

8.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною

освітньою програмою

8.2. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів ліцею складає 3447,5 годин/навчальний рік: для 7-го класу – 1120 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1190 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження у базовій школі, його розподіл між освітніми галузями у 7-9 класах відображено у навчальному плані

8.3. Навчальний план для 7-9 класів на 2023-2024 н.р.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план для ІІ ступеня містить:

орієнтовний перелік предметів, інтегрованих курсі, курсів за вибором та факультативних занять;
розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення.

Педагогічною радою ліцею визначено перелік навчальних предметів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми ліцею.

Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Інваріантна складова навчального плану для 7-9 класів складена відповідно до Типової освітньої програми і визначає її загальнодержавний компонент, який забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, у якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Тому в навчальний план введено факультатив «Етика».

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

8.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та факультативних

курсів, визначеним навчальним планом для 6-9 класів

№ п/п	Назва навчальної програми	Затверджено
	Українська мова	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Українська література	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Біологія	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Всесвітня історія	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Географія	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Зарубіжна література	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Інформатика	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Історія України	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Математика	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Мистецтво	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Основи здоров’я	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Природознавство	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Трудове навчання	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Фізика	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Фізична культура	наказ МОН від 03.08. 2022 № 698
	Хімія	наказ МОН від 07.06.2017 № 804
	Іноземна мова (англійська)	наказ МОН від 20.04.2018 року №408

8.5. Опис форм організації освітнього процесу

За потреби гімназія відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №6) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

У разі потреби у ліцеї організовується освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття освіти».

8.6. Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану..

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації у 9 класі.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів 6-9 класів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів здійснюється у наступних формах: усна, письмова (графічна), цифрова, практична.

8.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	*Спілкування* *державною мовою*	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	*Спілкування* *іноземними мовами*	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	*Математична компетентність*	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	*Основні компетентності у природничих науках і технологіях*	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	*Інформаційно-цифрова компетентність*	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	*Уміння вчитися впродовж життя*	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	*Ініціативність і підприємливість*	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	*Соціальна і громадянська компетентності*	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	*Обізнаність і самовираження у сфері культури*	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	*Екологічна грамотність і здорове життя*	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
*Екологічна безпека й сталий розвиток*	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
*Громадянська відповідальність*	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
*Здоров'я і безпека*	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
*Підприємливість і фінансова грамотність*	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Додаток 1

до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2023-2024 навчальний рік

Типовий

навчальний план для початкової школи (1 клас)

з навчанням українською мовою

складений на основі типової навчальної програми (автор О.Я.Савченко)

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Освітня галузь	Навчальні предмети	1 клас
Мовно-літературна	Українська мова	7
Мовно-літературна	Англійська мова	2
Математична	Математика	4
Природнича -2, громадянська й історична – 0.5, соціальна і здоров’язбережувальна-0.5	Я досліджую світ	3
Технологічна	Дизайн і технології	1
Інформатична	Інформатика	-
Мистецька	Образотворче мистецтво	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		19+3
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		20
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету		22

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Типовий

навчальний план для початкової школи ( 2 клас) з навчанням українською мовою,

складений на основі типової навчальної програми (автор Р.Б.Шиян)

Освітня галузь	Навчальні предмети
Освітня галузь	Навчальні предмети	2 клас
Мовно-літературна	Українська мова	5
Мовно-літературна	Англійська мова	3
Математична	Математика	3
Мовно-літературна; математична; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична	Я досліджую світ	8
Мистецька	Образотворче мистецтво	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1
Фізична	Фізична культура	3
Усього		21+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Індивідуальні та групові заняття
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		22
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		24

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета «Я досліджую світ»: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються

Типовий

навчальний план для початкової школи (3-4 класи) з навчанням українською мовою,

складений на основі типової навчальної програми (автор Р.Б.Шиян)

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Освітня галузь	Навчальні предмети	3 клас	4 клас
Мовно-літературна	Українська мова	5	5
Мовно-літературна	Англійська мова	3	3
Математична	Математика	4	4
Мовно-літературна (2); математична (1); природнича, технологічна, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична (4)	Я досліджую світ	7	7
Інформативна	Інформатика	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
Фізична	Фізична культура	3	3
Усього		22+3	22+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Індивідуальні та групові заняття
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		23	23
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		25	25

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета «Я досліджую світ»: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

Додаток 2

до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КЗ КМР «Буртівська гімназія» на 2023-2024 навчальний рік

Типовий

навчальний план для учнів 5 - 6 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень	Кількість годин на тиждень
Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	5 клас	6 клас
Мовно- літературна	Українська мова	4	4
	Українська література	2	2
	Іноземна мова (англійська мова)	3,5+0,5	3,5 + 0,5
	Зарубіжна література	1,5	1,5
Громадянська та історична	Досліджуємо історію і суспільство (інтегрований курс) Історія України Всесвітня історія	1	2
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
	Музичне мистецтво	1	1
Математична	Математика	5	5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» Географія	2	2 2
Соціальна і здоров’язберігаюча	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1	1
	Етика	0,5	0,5
Технологічна	Технології	2	2
Інформатична	Інформатика	1,5	1,5
Фізична культура	Фізична культура	3	3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		26+3+0,5	29+3+0,5
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		29,5	32,5

Навчальний план

для учнів 7-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Освітня галузь	Предмети	7	8	9
Мови і літератури	Українська мова	2,5	2	2
	Українська література	2	2	2
	Іноземна мова	3	3	3
	Зарубіжна література	2	2	2
Суспільство-знавство	Історія України	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	1	1	1
	Основи правознавства	-	-	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво	1	-	-
	Образотворче мистецтво	1	-	-
	Мистецтво	-	1	1
Математика	Математика	-	-	-
	Алгебра	2	2	2
	Геометрія	2	2	2
Природознавство	Природознавство	-	-	-
	Біологія	2	2	2
	Географія	2	2	1,5
	Фізика	2	2	3
	Хімія	1,5	2	2
Технології	Трудове навчання	1	1	1
Технології	Інформатика	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура**	3	3	3
Разом		28+3	28,5+3	30+3
Додатковий час на факультативи, індив.заняття		1	1	1
Індивідуальні з української мови		1		1
Індивідуальні з математики			1
Гранично допустиме навчальне навантаження		32	33	33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)		32	32,5	34

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня програма гімназії 2023-2024 нр

6.4. Опис інструментарію оцінювання